285. Простинь

Ти лежиш на дивані ,
Біла , біла як сніг .
А як день закінчився ,
То на тебе я ліг .

І я ковдрою вкрився ,
На тобі я лежу .
Запах в тебе духм'яний ,
Я відразу засну .

Цілу ж ніч на тобі ,
Я до ранку проспав .
Аж лише на світанку ,
Я із тебе піднявсь .

Вранці з тебе я злажу ,
Залишаю тебе
Ти лежиш на дивані ,
І чекаєш мене .


Рецензии