Раз приснився мені сон .
Приснився старому .
Живемо ми в Україні ,
Уже по новому .
На роботу усі ходять ,
Роботи хватає .
Кожен пенсію у тричі ,
Більшу получає .
Усі їздять на машинах ,
Бензин став дешевий .
Дуже гарно всі живуть ,
У містах , і селах .
Ну а газ такий дешевий ,
Як був при союзі .
Він коштує сорок гривнів .
За тисячу кубів .
І цей сон я серед ночі ,
Розповів дружині .
Що ще можемо і так ,
Жити в Україні .
Лягай спати оптимісте ,
Такого не буде .
Викинь дурне з голови ,
Ми вже не в союзі .
За нас ніхто не подбає ,
Ми вже не потрібні .
Кожен дбає лиш про себе ,
Буде іще гірше .
Вона гримнула на мене ,
Тупнула ногою .
Повернувсь на другий бік ,
І вкривсь з головою .
289. Сон
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114031907635
Свидетельство о публикации №114031907635
Рецензии