Пробач мені за всі тривоги,
Пробач мені за біль і страх,
Я просто збилася з дороги
Від цього сльози на очах.
Я розумію, що повинна
Тобі лиш вірить, довірять,
І визнавать свою провину…
Хочу життя тобі віддать.
Хочу віддчуть твоє кохання,
Обійми, ласку ніжних рук.
Знать, що немарні сподівання
І ті страждання від розлук.
Не забувай мене, благаю,
До тебе я прийду у снах,
Прошепочу, що я кохаю!
Ти зачекай, це тільки страх…
***
© Copyright: Людмила Печерская, 2014
Свидетельство о публикации №114031907040
Свидетельство о публикации №114031907040
Рецензии