Подарую тобі фіалку,
Найніжнішу квітку весни.
Подарую тобі, як згадку,
Нехай буде з тобою завжди.
Хай фіалка тобі нагадає,
Що кохання було у нас,
Не сумуй, що усе минає,
Й спливає так швидко час.
Бережи це весняне диво,
Не дозволь, щоб зів’яла вона,
Захищай від можливої зливи,
Від снігів, що дарує зима.
Зігрівай теплотою серця,
Як колись зігрівав мене,
Подаруй їй краплину сонця,
Подаруй їй частину себе.
А коли навесні розквітне,
Розпустивши пелюстки свої,
Ти згадай, як тієї миті
Я весь світ дарувала тобі.
Світ без краю в одній фіалці,
Світ безмежного почуття,
Світ чистих надій і кохання
До якого нема вороття.
***
© Copyright: Людмила Печерская, 2014
Свидетельство о публикации №114031907036
Свидетельство о публикации №114031907036
Рецензии