Слова кохання
Я прошепочу тихесенько крізь сон.
І вишень спілих-губи криваві,
Несе коханння запах з густих крон.
Медовим цвітом ,зігріте літом,
Світліє небо- ясна блакить.
Думки безкраї- в небо злітають,
Кохання в скронях-мов сон на мить.
Слова яскраві і всі знайомі,
Немов би того сну й не було.
Чуття безпечні та кольорові,
Дають натхнення,світлин- крило.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №114031906498