До Матус

Я маю встигнути тобі усе сказати
Й подякувати Бога – що ти є
А все тому, що ти є моя мати
І тільки ти підтримуєш мене

Вклоняючись тобі низенько в ноги,
Я дякую, рідненька, за життя!
Життя складне, й складні його дороги
Проте мене ти зберегла від небуття.

Пробач мене, матусю, за образи,
Що дуже часто я буваю не права
Пробач, що не дарую часто рози,
Й пробач мене, що часом дуже зла.
Я тим горджуся, що на тебе схожа!
Така ж тендітна й гарна, мов весна.
І це тому, що ти, моя хороша,
Для мене еталон є і краса!

Я вдячна за підтримку й допомогу!
І знаю – не покинеш в складний час!
І важко втримати тобі тривогу,
Коли ця відстань розлучає нас.

Моя матуся, ти найкраща в світі!
Тебе ціную дуже і кохаю я!
Завжди лишайся в молодому цвіті!
І не згасай, моя єдиная зоря!


Рецензии
Анастасия, когда я впервые услышала этот стих, Вы читали его со сцены, по моему телу не раз пробежала дрожь и на глаза навернулись слёзы. Меня многие стихи цепляют, но до такой глубины пробирает редко. Вы сумели подобрать нужные слова, смогли выразить то, что каждая девушка хочет сказать своей любимой мамочке, но по каким-то причинам стесняется... или просто считает, что ещё предоставится возможность.
Спасибо Вам, что заставили меня чувствовать! Спасибо за ту дрожь, жаром пробежавшую по телу, и те слёзы, что навернулись от переизбытка нежные чувств.
Ваш стих- самое лучшее признание в любви! Вы большая умничка.

Татьяна Фрумусакий   19.03.2014 20:58     Заявить о нарушении
Дуже дякую! Ці слова самі лягали на папер... Лилися... Я дійсно хотіла передати всі почуття до Матусі, і дивлячись на відгуки - мені це вдалося. Але кожен із нас знає, що це лише частина того, що ми дійсно відчуваємо...

Анастасия Авдеева 18   19.03.2014 21:49   Заявить о нарушении