Це просто тече повітря.
Плинуть повільно хмари.
Ми п'ємо коктейль із кисню та іншоих інградієнтів.
За нього не треба платити,
його не помічаєш так само, як душу,
ту що безсмертна
(у це вже майже ніхто не вірить на наших химерних теренах).
Так само життя плине у змінах днів і ночей.
Вода падає з неба: наповнює цебра та ночви.
Падає пил космічний тонами на Матінку Землю.
Вона повсякчас гладшає і мусила б рухатись повільніше.
Але щось там є таємне у цих механізмах буття,
що будь-які флуктуації мало кому помітні,
а значить закони життя сталі та не порушні.
Навіть вар'яти нічого не можуть вдіять
хоч дай їм яку зброю...
Усе вже було і буде.
Стираються з часом культури, вмирають актори і ролі.
Ми все ще - маленькі учні у провінційній школі...
Про100 тече повiтря
© Copyright: Валео Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №114031806578
Свидетельство о публикации №114031806578
Рецензии