308. Пiвник

Ходить півник по подвір'ю ,
Курочок сідлає .
Як чужий хто зайде в двір ,
Зразу нападає .

Розчипірить свої кігті ,
На нього стрибає .
Як вчепеться він у нього ,
Той з двору тікає .

Раз напав він на бабусю ,
Бабусю Наталку .
Вона півника злякалась ,
За тинок сховалась .

Що робити , як до нас ,
Онука приїде ?
А онука ще маленька .
Буде півник бити .

Від півника не тікай ,
Не треба боятись .
Треба взять лозину в руки ,
За ним поганятись .

Хай не дума , що здоровий ,
Усих буде бити .
Тут потрібно півника ,
Трішечки провчити .

Щоб постояв у дворі ,
За вухом почухав .
Щоб боявся він тебе ,
І потроху слухав .

Пройшов день , пройшло два .
Пройшов може й місяць .
Раз присіла під тинком ,
Валечка попісять .

Ну , а півник , як побачив ,
Тут на Валю кинувсь .
Наша Валя на землі ,
Зразу опинилась .

Синячок вона на попі ,
Набила великий .
Як тікала від півника ,
То перечепилась .

Як погнався він за нею ,
Крилами махає .
Вона не зна , що робити ,
Від нього тікає .

Уже півника немає ,
Зарізали зразу .
У дворі стало спокійно ,
Не займає Валю .

Бо розгнівався дідусь ,
З ним також бабуся .
Від півника у той день ,
Не лишилось й духу .

Холодець дуже смачний ,
Із півника вдався .
Півник вже не буде битись ,
Його зїла Валя .