Умер наш кум ,
А ми й не знали .
Поки нікролог ,
Ми не прочитали .
Ніхто не позвонив ,
І не сказав .
Що він заснув ,
І вже невстав .
Розумним був він мужиком ,
Ну рано він від нас пішов .
Отак , і ми колись помрем ,
І всі на той світ ми підем .
Хто піде сам ,
А когось може понесуть .
Ну річ не в тім ,
І не в тім суть .
А суть у тім ,
Що ми помрем .
І всі ми як один ,
На той світ попадем .
312. Умер кум
© Copyright: Василь Ризун, 2014
Свидетельство о публикации №114031801861
Свидетельство о публикации №114031801861
Рецензии