Сны детства... Ванька Жук

                http://www.stihi.ru/2014/03/17/3351
                Перевод с украинского:
               

И пишу я, детство вспоминая,
И грущу, как малое дитя.
Тихо слёзы проливает аист,
Лист летит… и липы шелестят.

Вижу я, родная, как в ту зиму
В небе – бездна плавающих звёзд.
Ты звала, как помню, Серафима,
Чтобы башмачки он мне принёс.

Ловко поправляла одеяло,
Гладила мой непокорный чуб
И рушник до ночи вышивала,
И слетали песни с милых губ.

Чёрным вышивала раздорожье,
Алым – радость в бытиё моё.
И в опару добавляла дрожжи,
И месила теста забытьё.

Заблудился нынче в снах из рая…
Горько стонет за селом сова.
Не надеялся ещё вчера я,
Что когда-то отыщу слова.

Оригинал:

Я пишу листа тобі здалека
Та сумую, як мале дитя.
Наді мною сльози ллє лелека,
Голі липи тихо шелестять.

Пам'ятаю, ненько, як в ту зиму
В небі синім плавали зірки.            
Ти звала якогось Серафима,
Щоб мені приніс він чобітки.

Як ти вправно ковдру підтикала,
Неслухняний гладила мій чуб,
Як рушник до ночі вишивала,
І пісні злітали з твоїх губ.

Вишивала чорним роздоріжжя,
А червоним – радощі життя,
Кидала у діжу щастя дріжжі
Та місила тісто забуття.

...Я у снах далеких заблукався.
Гірко стогне за селом сова...
Ще до вчора я не сподівався,
Що колись напишу ці слова.