Зозуля кукує,
в зеленому гаї:
Всім долю віщує,
Її ж я не маю.
Я ріс сиротою,
Билиною в полі,
Любив, як всі, волю,
Але ж не мав долі.
Вона заблукала
Поміж багачами —
Прислугою стала
Для їхньої мами.
Прийду я до гаю —
Кукує зозуля.
Як сильно страждаю,
Вітри хай почують!
Візьмуть вікувати
Недолю з собою.
Щоб більше не знати
Сирітського болю!
Я рiс сиротою
© Copyright: Владимир Солошенко, 2014
Свидетельство о публикации №114031707842
Свидетельство о публикации №114031707842
Рецензии
Здравствуйте Владимир!Ваш стих так мне напомнил Тараса Григорьевича Шевченко,которого я люблю и читаю с детства.Здоровья вам и счастья!С уважением
Лана.
Лана Счастливая 3 19.03.2014 06:25 • Заявить о нарушении
Лана.
Лана Счастливая 3 19.03.2014 06:25 • Заявить о нарушении
Спасибо, Лана! Просто слова недоля, воля, сирота в своих стихах употреблял
Т.Г.Шевченко,Ближе к его стилю мой стих:
Думки мої соколики,
До небес злітайте.
Візьміть мою недоленьку,
В хмарах розкидайте. і т. д.
Желаю всего хорошего Владимир.
Владимир Солошенко 19.03.2014 15:48 Заявить о нарушении
Т.Г.Шевченко,Ближе к его стилю мой стих:
Думки мої соколики,
До небес злітайте.
Візьміть мою недоленьку,
В хмарах розкидайте. і т. д.
Желаю всего хорошего Владимир.
Владимир Солошенко 19.03.2014 15:48 Заявить о нарушении