***
Воно проходить в усі шпарини на тілі.
Уже неможливо стояти осторонь,
І необхідно зібрати докупи сили.
Коли зависла мряка можливої небезпеки,
не рятують березневі сонячні зайці.
Вони обпікають пальці спекою
І вже забагато пазлів у цій мозаїці.
Надто гостро прагнеться близькості –
gальців, рук і душ.
А ще миру, світла і певності,
Мабуть, ми занадто небайдужі.
Свидетельство о публикации №114031705784