Р.Коляда, «Молитви для фортепіано соло»,
Будинок Актора, Київ
4. «Краплі запізнілого Дощу»
Все надто просто й надто надзвичайно,
Упевнено й тендітно водночас.
Все якось неможливо і безкрайньо,
Так, наче відслужився Парастас.
Все так відкрито, чисто, безумовно,
Освітлено й прийнятно до Душі,
Так тихо, несміливо і безмовно.
В беззвучності співаються Псалми.
Все так незвично – Сутності, події.
І так пронизливо проявлені Світи.
Так безупинно множаться Надії,
І в Небо ллються Молитви з Землі.
16.03.2014
Все надто просто й надто надзвичайно
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114031711082
Свидетельство о публикации №114031711082
Рецензии