Все зупинилось і навіть серце,
Мені приснилось... немає сенсу
Правду шукати, хіба не бачиш?
В кого спитати, чого ти плачеш?
Беру мелодію в оправу з болі,
Це какофонія - звикай поволі.
Поміж людьми, гуля сваволя!
Вийти з пітьми, така нам доля.
Найти свій шлях, свою дорогу,
Що десь в зірках вказана Богом.
Але сліпі ми, йдемо в туманах
Рахуєм кроки, тяжко в кайданах!
Насилля, війни, брехня і сльози!
Не безнадійно, бо ми в дорозі!
In_nes
Все зупинилось...
© Copyright: Инна Цурка, 2014
Свидетельство о публикации №114031710526
Свидетельство о публикации №114031710526
Рецензии