Хто менi скаже, для кого живу?
Для кого рахую ці зорі і ночі?
Цю усмішку бачу немов наяву,
Малюю в думках ці омріяні очі.
Щодня я у мріях своїх потопаю,
А, може, в чужих... Достоту не знаю.
На хвилях надії несе течія.
Куди принесе, якби ж то знаття!
16.02.2014
Свидетельство о публикации №114031609677