Згуртуймося, брати-слов"яни,
Без партій, без гнілих ідей,
Під прапор знаних і незнаних
Пігмаліонів й Галатей.
Ще животіє правда Слова,
Серця ще б"ються в унісон,
Народна паства вже готова
Перекричати гнів-клаксон.
А вища міра покарання
Вже не зупинить той нарід,
В полоні вічного заслання
Він ще згадає думи й рід.
Козацьку славу й амулети
І Бога, що пильнує нас,
Рятує душі, що йдуть в Лєту
Без покаянь і без прикрас.
У вічності нема спокою,
Гріхів не щезне череда,
І пам"ять вірною рікою
Наповнить вірою серця.
В обіймах славного багаття
Любові щирого тепла
Ми запануємо всі, браття, -
Блаженна воля вже прийшла...
Цю квітку, ніжну, променисту,
На грудях щільно укріпи,
Надію, вірну, світлу й чисту,
Роками волі пронеси!..
Згуртуймося...
© Copyright: Елена Мамчич, 2014
Свидетельство о публикации №114031607077
Свидетельство о публикации №114031607077
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.