Дві матері до мудрого царя
Прийшли, щоб розсудив їх справедливо –
З собою захопили немовля –
Хотіти, щоб між ними поділили.
Одна волала: «Це – моє дитя!
Принаймі, хочу мать собі шматочек!
Це – радість, світ, це зміст мого життя!
Під образИ поклАду, у куточок».
Казала інша: «Ні, ні в разі не віддам!
Бо це є мій малюк, моя, моя кровинка!
Це втіха буде всім моїм рокам!
Лишить й мені хоча б то половинку!»
Цар був не в гуморі і швидко взяв меча
Й посік дитину на шматки й віддав двом дурам.
Пішли в плачу від того палача,
Шматки покинули на їжу царським курам…
Такий сценарій буде? Може й ні?
Невже назавжди розум їх покине –
Загинуть два народи у борні?
Росія враз розтрощить Україну?...
І зграї чорні ядерних ракет,
Що разом у Союзі будували,
Все поховають та зруйнують вщент –
Любов й надії, людьскі ідеали?...
картина Суд царя Соломона
Жахливий сценарiй
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2014
Свидетельство о публикации №114031603713
Свидетельство о публикации №114031603713
Рецензии