Краєшся, думаєш: встояти як же мені
Проти людей з кулеметами, хижими танками?
...Щось тріпотить, прокидається в глибині,
Пахне розпаленим степом, вишневими ранками,
Цятками мушель рожевих блищить на піску,
З вирію разом з птахами летить легкокрилими,
Сходить туманом з гори в полонину. Таку
Не відбереш, не зруйнуєш ніякими силами,
Бо не відняти вітрів і розбіжжя доріг,
Міст із річками, бруківкою, білими левами,
Безлічі ясних зірок, що лише раз на рік
Падають просто в долоні ночами серпневими
І, наче серце живе, тріпотять у руках,
Сяють під пальцями, біля багаття зігрітими...
Що можуть танки і кулі - супроти Любові, яка
Всупереч смерті
цвістиме,
жеврітиме,
житиме?
*Світлина моя (2009 р) - надпис на старому цвинтарі у Кам'янці-Подільському.
***
© Copyright: Пламя На Ветру, 2014
Свидетельство о публикации №114031509796
Свидетельство о публикации №114031509796
Рецензии