Чужу напастину

Чужу напастину,
І злую годину,
В чуже поле відправляю,
Тому хто її сотворяє.
Там напастині на віки
Спочити й закрити повіки,
Творець всесвіту поспішає,
Він знає, що з нею вчиняє.
А я вільна, й моя родина,
Зїла моє життя чужа напастина,
Була довгою чорна година,
Від якої страждала моя родина,
Тепер страждати не буду,
Ту довгу годину забуду.
Роки повернути не сила,
Їх проковтнула чужа напасти на,
Страждали від цього донька і син,
Між нами був чорний тин.
Тепер світлим сяйвом дороги,
Світить Сонце, палить пороги
Чужої години, вітер у вороже поле
Напастину заганяє, вільна моя доле,
Сповіщає співом пташиним
Творець, будь моїм Богом єдиним.
Сонце світить віками,
Від горя страждають роками,
Люди, що життю радіти повинні,
Вороги в їхньому горі винні,
Ті кому свого життя замало,
Батькам їхнім розуму бракувало,
Тепер і тоді, звідки бере початок
Ріка злої біди, брехні зачаток.
Ті кому розуму бракувало,
Військом червоним крокувало
По світу, ріки болю і страждання,
З чорним злом утворили змагання,
Хто більше і зліше горе збудує,
Чужі душі й долі змарнує,
Той героєм стати повинен,
В смертях інших, вже не винен.
Така їхня духовність зверхня,
Чорна душа, світла поверхня,
Духи Сонця, НАСТАЛА ВАША ГОДИНА,
Хай буде щасливою моя родина,
Віддаю ті болі й страждання,
Що в мені вирували, предків бажання
Звільнитись, помститись за знущання.
Духи Сонця, вони ваші, з вечора й до рання,
В днину світлу, аж в момент творіння
Злої сили, брехні, в початок гоніння,
Час звернутись в початок,, повернутись
Настала година, пора схаменутись
Тому, кого розумом Творець наділив,
Не до того Бога ти звертався, молив
Відвернути чужу напасти ну,
Досить топтати рідну Україну
Чужими чоботями старших братів,
Що в русичів одежах, вовчі очі, хортів.
Всі землі вам підкорити не сила,
Ангели світла, настала ваша днина, просила
Я і вся моя родина, від початку кінця,
Що колись і тепер кожного українця,
Чорне море й Карпати, де бере початок,
Звільнити прохаємо, хлопчиків і дівчаток,
З паліть сяйвом чуму російську.
Ангели світла і Сонця,
Творча сила відкрила віконця,
Пора життя жити своє,
Чужому чуже, а мені моє.