Надпись на стене. укр
Скільки зустрічі жду – вже втрачаю рахунок…
Тільки раптом побачу в ранковім вікні,
Коли сонце крізь штору дарує цілунки -
«Я кохаю тебе!» - вивів хтось на стіні!
Зразу серце заб’ється у ритмі скаженім,
І слова ті засяють зірками в пітьмі,
Чи розквітнуть в душі незбагненим, рожевим…
Ти мене відшукав! Як у дивному сні!
Ти зробив щось таке, на що я не чекала,
Крок до зближення – наче проміння ясні…
Але тут же несмІлива думка запала:
«Як адресу узнав?... Отже, це – не мені?»
Не мені… Та нехай Вона буде щаслива!
Я їй щиро бажаю! Крізь сльози жалю…
Що змогла я напитися дивного дива
Від чужого кохання. Чужого ЛЮБЛЮ…
Свидетельство о публикации №114031511658