К 200-летию Шевченко

Я - гагауз. Говорю на своем родном языке, на русском, на украинском, на болгарском, немного на молдавском, немного на английском... Сегодня сочинил на украинском. Первый раз. Всегда писал на русском. Никто мне это не запрещал.

***
До кого звертатись?  Кого благати?
У кого рятунку просити?
Відомо усім - Україна багата,
чому ж голодують тут діти?

Чому жебракують з освітою люди?
Чому молоді не працюють?
Чому хабарі вимагають усюди,
За слово і думку лупцюють?

Чому ми боїмось дивитись в майбутнє,
Тягар ланцюгів не скидаймо?
Залякані досвідом трьох поколінь?
Та, може, нам досить лякатись?

Терпіння, покора… все має межу!
Нахабність, здається, безмежна!
Та ангели правду завжди стережуть,
згори за подіями стежать!

Пийте крові і нап’єтесь, відригнеться з часом!
Це сьогодні вам здається, що у вас є влада.
Завтра, може, обернеться біля шиї пасок…
Як ви будете благати -  я невинний, зрада!

Схаменіться, можновладці, очі відкрийте,
про совість згадайте, про мати…
І ви колись були чиїсь діти…
Невже це нічого не варте?