«Любітеся, брати мої,
Украйну любіте
І за неї, безталанну,
Господа моліте» -
Із вірша Т. Г. Шевченка
«В казематі», 1847.
Мої слова, як і в Тараса:
- Моліться, люди, за свій край!
Спасіння наше є у Спаса.
Про Україну, друже, дбай!
То ж посилай свої молитви,
Проси країні здобуття-
Йому стояти у цій битві,
До миру буде вороття!
Перемогти Творця не можна -
Все Ним стоїть, бо в Нім життя!
Хоч і година в нас тривожна,
Бог в змозі дати майбуття!
Він може дати розквіт долі,
Тож звемо Бога, хай прийде,
Щоб діяти небесній волі! -
Бог цього хоче, молитв жде!
Мої слова, як і в Тараса:
- Моліться, люди, за свій край!
Спасіння наше є у Спаса.
Про Україну, друже, дбай!
14.03.2014
Cлова, як Кобзаревi
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2014
Свидетельство о публикации №114031405359
Свидетельство о публикации №114031405359
Рецензии