Кожна людина задуматись має, -
Небо - для кого, високе, безкрає?
Річка і ліс, і птахи стоголосі,
Нива, як море, що грає колоссям,
Парки, театри, музеї і храми,
Все, чим пишаємось, друзі ми з вами;
Усмішка мила малої дитини,
Бадько і мати, то все – Батьківщина!
Ми - України єдиної діти, !
В мирі і в злагоді всім треба жити!
Легко це втратити все необачно, -
Будьмо ж розсудливі, будьмо терплячі!
Той, хто війни, чи роз'єднання хоче -
З дуру всім голови тільки морочить, -
Дуже підступна ця гра політична,
Вкрай небезпечна і досить незвична!
В дружбі і в єдності щастя народу!
Правду цінуймо, цінуймо свободу!
Прагнення миру, святі поривання, -
То, найкоротший є шлях до єднання!
Прагнення миру Стихотворение Наталии Карпенко
© Copyright: Борис Диченский, 2014
Свидетельство о публикации №114031405057
Свидетельство о публикации №114031405057
Рецензии