Образ матер у творах Шевченка

Найближче й найдорожче, що є в світі,
І те, що ближчим є для мене саме-
Якщо б я матір'ю була-сказала б-діти,
А поки що сказати можу-мама!

Усяк, хто вже навчився говорити,
Не піде проти думки отієї:
Так щиро й безкорисливо любити
Ніхто не зможе окрім матінки твоєї!

Ми часто зустрічаємо у творах
Ті образи й звертання "Рідна мати".
А ті, хто обійшли цю тему,-мов потвори!
На щастя, в нас таких не так багато.

Ось Бог літератури України-
Звичайно, це Тарас Григорович Шевченко-
Серед всієї величезноі родини
Він особливо виділив ту неньку,

Ту дівчину, яка іще зростає,
Яка пісні співає коло хати,
Яка не сон-траву, калину ту саджає,
Щоб у майбутньому для когось матінкою стати.

Ту дівчину, яка, попре невзгоди,
Бере на руки негодованого байстрюка
Та йде з ним, бідолашна, по пригоди..
То доля була в неї не абияка!


Ту жінку, шо виховувала сина,
Представившись йому зовсім чужою.
Щоночі подумками як просила:
"Синочку, хай гаразд все буде із тобою".

І ту бабусю, шо лягає помирати,
А поховати-та й не має, к'ому.
Ій так хотілося почути теє "мати",
Побачити тих діток біля дому,

А біля дому тільки є калина,
Яку вона колись ще посадила.
Велика була в неї ось родина..
З роками доля та саму її лишила.

Оспівує Шевченко ту дівчи'ну,
Що в річці утопилася колись.
Якщо почуєш ти про Катерину,
Ти,певно, друже, сильно не журись;

Вона зробила це заради сина..
У творах є не тільки "живі мами":
За мати-наша славна Україна,
А за дітей її-народ наш нездоланний!

В завершенні звертаюсь не до музи,
А хочу саме хлопцям видати урок:
Цінуйте жінку більш за сво'їх друзів,
Цінуйте матір більш за всіх жінок!