Що ж, кум, по чарочцi - По чарочцi, еге ж...
Два кума. Художник Сергей Луценко.
- Що ж, кум, по чарочцi?!..
- По чарочцi, еге ж,
Хiба ж не можем ми по чарцi проковтнути?!..
- Охрим, мiркую я, теж випив би!..
- Та теж,
Але ж в шинку заснув!.. Бiс йому!.. Може, пнути?!..
- Вiн не прокинеться…
Двi пляшки – то занад!..
- Занадто, кажеш ти?.. Так i менi здається!..
Менi горiлочка завбiльше всiх принад,
Якщо до мене в рот вона швиденько льється!..
- Даремно квапитись,
Вiдчути тра струмок!..
Так от i я ж кажу, навiщо зволiкати?!..
- Бач, скiльки в головi знаходиться думок,
Коли не треба нам вiд кочерги втiкати!..
- Це ти про що таке,
Щось я не зрозумiв?!..
Хiба ж колись кума нас чимось пригощала?!..
- Та може й чимось нi… Втiкти б ти не зумiв…
Тай не сховався б я… Але ж як верещала!..
- Дай Бог здоров'ячка
Вciм на землi жiнкам,
Нехай їм буде грець, та й милості всілякі!..
- Хай підставляються їх голови… вiнкам,
Бо ж не потрiбнi нам подiбнi переляки!..
- Ой, не кажи вже кум,
На серцi аж шкварчить,
Якесь нечуване до цього здивування!..
- А як радiю я, коли вона мовчить,
Найкраще навiть це менi за милування!..
- А снiгу ж випало,
Як в той… позаторiк,
А пити хочеться, як завжди, ще й сильнiше!..
- Та й будем пити, кум, хiба ж то який грiх?!..
Бо ж, мабуть, станемо вiд цього розумніше!..
- Навiщо розум нам,
Хiба ж ми не удвох,
А поряд – не шинок, а в нiм Охрим пiд столом?!..
- Еге ж, то дiйсно, кум, та й з нами поряд Бог –
Пiдскаже, де нам йти: де навпростець, де долом…
- То що, по чарочцi?..
- Ну, будьмо здравi, так!..
Пiшла, ріднесенька, вона не промахнеться!..
- Чекай, повернемось, бо ж в мене ще п’ятак,
Та й може кум Охрим на чарочку озветься!..
14.03.14 (7.10-7.40)
Свидетельство о публикации №114031402026