вся справа у тому, що я тепер слухаю блюз переважно.
Картини Моне і Далі переглядаю кожного вечора.
Я оголений нерв зі стажем,
В котрому після тебе холодна, зяюча порожнеча.
все зійшлося на тому, що я дзвоню по містах, щоб дізнатися новини у очевидців,
п'ю знову чорний чай з лимоном, додаючи цукру дві-три з горою.
Ти мені знову вночі наснився.
Мені зовсім не хочеться ні перед ким із твоїх дівчат складати зброю.
Хтось питав, чому я завжди руда і налякана до кінчиків волосся.
Просто я той Лис із книжки, котрий дивиться на пшеницю й радіє.
Між колією й зірками наче на мить здалося,
Що так легко торкнутися такої далекої мрії.
Я зовсім не та, що вчора, чи пів року назад.
Я не центр Всесвіту, не витончений аромат твого коміру.
Ти завжди розумієш мою переламану ніжність на свій дурнуватий лад.
Я ніколи, запам'ятай, ніколи не гратиму другорядні ролі.
Я н коли не гратиму другорядн рол
© Copyright: Шура Кукушкин, 2014
Свидетельство о публикации №114031401226
Свидетельство о публикации №114031401226
Рецензии