Казали нам, що ми — вже не сім;я,
Что говорим на разных языках.
І що в моїй трембіті — смерть Твоя,
А в образе Твоём — мой вечный страх.
Новини розривались від брехні —
Нас всё пытались, словно псов, стравить.
Та сонця промінь правдою в вікні
Напоминал, что нас не разделить.
Хтось потирає руки у верхах,
Галлоны крови множа на рубли.
А нам лежати поруч у віках
В глуби родной для нас двоих земли.
Ми разом помирали за Москву,
Сражались за блокадный Ленинград.
За чисте небо, за степів траву,
За русских девушек, украинских ребят.
Хай знають всі, що нас не розділить.
Мы вместе громко скажем: «Нет Войне!».
Ми разом хочем жити і любить,
И счастья общего хотим. Тебе и мне.
Нас не разделить
© Copyright: Сергей Шаталов 2, 2014
Свидетельство о публикации №114031401211
Свидетельство о публикации №114031401211
Рецензии