Д. Павлычко. В море я хотел печаль свою топить...

Дмитрий Павлычко, украинский поэт, 1929 -29.01.2023р

(вольный перевод)

В море я хотел печаль свою топить –
Вышел к морю рано – море спит.

В полдень иду к морю, слышу я,
Что оно смеётся звонко, как дитя.

И смущать его я не посмел,
Видно жить пока с печалью – мой удел.

Ночью снова к морю я пришел
И печальным море я нашел.

Разрыдалось море возле ног –
Утешал его, как только мог.

И забыл я, будто сон, мою печаль,
Улетела вслед за ветром она вдаль.

Март, 2014г.

(оригінал)

В морі я хотів печаль свою втопить –
Я до моря рано вийшов – море спить.

І мені його будити стало жаль –
Залишилася мені моя печаль.

Ополудні йду до моря і здаля
Бачу, що воно сміється, як маля.

І мені його смутити стало жаль –
Залишилася мені моя печаль.

Уночі до моря знову я прибіг,
А воно ридало біля ніг моїх.

І мені його самого стало жаль –
Залишилася мені моя печаль.

1957р.


Рецензии