Небесна Сотня

На малюнку проект пам`ятника Небесній Сотні.Ескіз Юрія Журавля.

Невже зазнала мало болю Ти ? Паплюжена і нищена роками,
Розп’ята ворогами на Хресті, Розтоптана ворожими ногами…
Чи не достатньо дОчок і синів, Як колосків під градом – поламало,
Щоб Ти, нарешті, вирвалась з рабів, Щоб панщини вже більше не зазнала?
Поділена сто раз між ворогів, Зруйнована, розпатрана на шмАття,
Ти підіймалась завше із руїн, Як фенікс, воскресала із багаття.
Тебе палили, часом і живцем, Тебе топили, вішали, стріляли,
Вмивали кров’ю, тільки лиш за те, Що Ти своїх дітей завжди навчала,
Молитві, і колядкам, і пісням, Дзвінкій і рідній мові солов’їній,
Не кланятись панам і холуям, ЗавждИ тримати рівно свою спину,
Чинити так, щоб завжди і усім, Не соромно поглянути у очі,
Пишатись краєм рідним, і людьми, Ділитись щиро, щедро і охоче,
«Шевченківським», пишатися садком, Вишневим, яблуневим – не важливо ,
Хатинкою, з криницею й ставком - Віршовану, не знищену, правдиву…
Хвилиною мовчання вшанувать ? Чи годі, може, браття нам мовчати ?
Чому дітей своїх бУдем навчать ? Як мовчки їм навколішках стояти ?
Тікати ? Не стосується, мовляв: «Не треба, не моє, і не зі мною
Хай гинуть Ті - Вони, але не «я», Їм треба – хай Вони встають до зброї»
Хіба ще мало вже Твоїх дітей, Поклали свої голови за Тебе ?
За волю, за свободу, за людей…лічити довго, та чи справді треба….?
Герої? Ні? Не нам про це судить, аби не повторилось все сьогодні,
Нехай, Господь, усі гріхи простить, Зустрівши у Раю - Небесну Сотню…
У Ангели запишуть Їх нехай, Замість щитів дадуть їм лук і стріли -
Щоб вІки-вічні берегли наш край, Незримі охоронці України…

28,02,2014