Шон Маклех - 49 - Сумасшедшие... велосипеды

Божевiльнi велосипеди
Шон Маклех

         «Суспільство є те саме, що машина.
           У ній збій виникає тоді, коли її частини
           Відступають від того,
           До чого своїм хитрим майстром зроблені.»
                (Григорій Сковорода)               

У місті повітряного ренесансу
На бруківці з чорних доломітів
Біля контори сліпого архіваріуса
На вулиці аптекаря Вергілія*
Божевільні велосипеди
Знайшли свою пристань,
Чіпляючись якорями педалей
За відблиски вітрин принцепса –
Того, хто Германік чи то його син
І Цезар,  і Чобіток, і ще й Юлій.
Замість газети читати буду афішу,
Замість сніданку гострою бритвою**
Пошкрябаю свої щоки,
Замість «Добрий день!»
Побажаю нірвани***
Продавцю морозива і тістечок.
Його звуть Клавдій
І він теж любить гриби
І дружину зве Агріпіною,
Він теж пише трактат по етрусків
І постанови про вітри та видовища.
Тільки він любить –
На відміну від того Клавдія
Кататися на божевільних велосипедах.
Він користується підтяжками,
Бо боїться загубити штани вічності.
Пригостіть його фразами.
Тими самими – про нас.

Примітки:

*  - я знав двох аптекарів у яких імена були Вергілій. Один жив Дубліні білі Трініті-коледжу і був дуже сентиментальним, а інший в Осло (Христианії) і мав великого чорного кота якого годував сардинами.

** - до речі, гарний спосіб поснідати. Колись я такого способу не цурався, але запустив бороду, згадавши, що слово Улад перекладаєть як «Країна Бородатих».

*** - старе ірландське привітання. Один мій знайомий, якого звали Рорі – в нього ще бракувало двох пальців на лівій руці завжди вітався так: «Метафізичної тобі нірвани у вітряний день!» Хоча сам він був фізиком, зовсім не ліриком. Що не типово для ірландця…
сумасшедшие велосипеды

...

Шон Маклех
Сумасшедшие велосипеды


         « Общество есть то самое, что машина.
           В ней сбой возникает тогда, когда ее части
           Отступают от того,
           к чему своим хитрым мастером... сделаны. »
                (Григорий Сковорода )


... в. Городе воздушного ренессанса...
(на мостовой...) Из черного доломита...
У конторы. Слепого архивариуса...
(на улице...) Аптекаря...
Вергилия *!

... сумасшедшие. Велосипеды.
Нашли (свою пристань...
... цепляясь. Якорями (педалей!!
За блики... витрин.

(того...!) Принцепса. Кто...
Германик ли (его ли сын...
И Цезарь... (и сапожок!
... и еще. Юлий.

... вместо. Газеты (буду...) Читать. Афишу...
Вместо завтрака...
(острой бритвой... **) Пошкрябаю...
Свои щеки..

Вместо «Добрый день». Пожелаю - нирваны ***
(продавцу мороженого...
И пирожных!

... а. Его. Зовут. Клавдий...
И... он тоже. Любит... грибы.

И жену зовёт:
Агриппиной!!

... и. Он тоже...
Пишет. Трактат (по-этрускам...

И ещё (постановления!!
О зрелищах! И... ветрАх.

... только он. Любит...!
(в отличие...) От того... Клавдия.
Кататься! (на сумасшедших...!!) Велосипедах...

...

Он... пользуется! Подтяжками...
(потому что боится...

... потерять!! Штаны. Вечности.

...

... угостите. Его. Фразами.
Прежними... о. Нас:

         « Общество есть то самое, что машина.
           В ней сбой возникает тогда, когда ее части
           отступают от того,
           к чему своим хитрым мастером... сделаны. »
                (Григорий Сковорода )


Примечания:

* - Я знал двух аптекарей у которых имена были - Вергилий.
... Один жил в Дублине белые Тринити колледжа и был очень сентиментальным...
(а другой в Осло (Христиании) и имел большого черного кота... которого кормил сардинами.

** - Кстати - хороший способ позавтракать. Когда-то я от такого способа не отказывался - но отпустил бороду... вспомнив. Что слово Улад переписывается как « Страна Бородатых ».

*** - Старое ирландское приветствие. Один мой знакомый... которого звали Рори - у него не хватало двух пальцев на левой руке. Всегда здоровался так :
 « метафизической тебе нирваны в ветреный день» Хотя сам он... был физиком! (вовсе не лириком) Что... не типично для ирландца ...