Як закохався наш Козак в одну Кримчаночку пригожу…
Ходив нещасний, неборак, бо коло неї злії рожі
Розвів такий паганець Вій (бо був з сусідньої держави),
І ще Місцевий Бос лихий, що козакам сулив отрави…
Паганець Вій отак і сяк хотів купить козацьку душу…
І насилав своїх вояк і в море, і довкіл на сушу…
І кулаками молотив, і розпустив злослів’я дике…
Та не здається наш Козак нечистій силі споконвіку!
Бо зійде сонце золоте, розвіє чорні ночі чари,
Нечистий дух з землі змете, і згинуть вражі яничари!
І та Кримчанка осяйна Козаку серденько зігріє,
І буде МИР там, і весна, і козаків здійсняться мрії!
Як козаки наречену визволяли. укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2014
Свидетельство о публикации №114031206369
Свидетельство о публикации №114031206369
Рецензии