Валерiй Брюсов. Рiдна мова

Валерій Брюсов
РІДНА МОВА

Переклад з російської Любові Цай


Мій вороже! Мій друже гарний!
Мій рабе й царю! Мій язик!
Мій вірш – неначе дим вівтарний!
Шалений виклик – то мій крик!

Давав безумній мрії крила,
То у кайдання їх кував,
Ти рятував в часи безсилі
І надміром своїм вражав.

Як часто в шумі звуків дивних
Лунало  слово потайне,
Знаходив музику чарівних
Рядків, що повнили мене.

Від щастя зморений, здалося б,
Чи спо;вна відданий журбі,
Чекав  я марно суголосся
Тремтиливої душі в тобі.

Подібний ти на великана.
Схилюсь до тебе я чолом,
Боротися не перестану,
Немов Ізраїль з божеством!

Моя завзятість меж не має,
Ти – в вічності, я – в плинних днях,
Скорись мені – на це чекаю,
Чи оберни безумця в прах!

Неначе спадщини жадаю –
Добро своє віддай мені.
Луна мій клич і – я чекаю,
Ти будь готовий до борні!

Подужаний чи покоритель,
Перед тобою я схилюсь:
Ти – Месник мій,  ти – мій Спаситель,
Твій світ – моя свята обитель,
Тобі, як небу, я молюсь!

***

Оригніал:

Валерий Брюсов
РОДНОЙ ЯЗЫК


Мой верный друг! мой враг коварный!
Мой царь! мой раб! родной язык!
Мои стихи - как дым алтарный!
Как вызов яростный - мой крик!

Ты дал мечте безумной крылья,
Мечту ты путами обвил,
Меня спасал в часы бессилья
И сокрушал избытком сил.

Как часто в тайне звуков странных
И в потаенном смысле слов
Я обретал напев - нежданных,
Овладевавших мной стихов!

Но часто, радостью измучен
Иль тихой упоен тоской,
Я тщетно ждал, чтоб был созвучен
С душой дрожащей - отзвук твой!

Ты ждешь, подобен великану.
Я пред тобой склонен лицом.
И всё ж бороться не устану
Я, как Израиль с божеством!

Нет грани моему упорству,
Ты - в вечности, я - в кратких днях,
Но всё ж, как магу, мне покорствуй,
Иль обрати безумца в прах!

Твои богатства, по наследству,
Я, дерзкий, требую себе.
Призыв бросаю, - ты ответствуй,
Иду, - ты будь готов к борьбе!

Но, побежден иль победитель,
Равно паду я пред тобой:
Ты - Мститель мой, ты - мой Спаситель,
Твой мир - навек моя обитель,
Твой голос - небо надо мной!

31 декабря 1911