I прошу, i зову

Людмила Дзвонок
- О Господи, зійшли із глузду люди,
Бо зраджують країну, де живуть,
Забули материнські оті груди,
Що їх кормили!.. Ба, тепер плюють!..

Коли б отих, підсаджених, не бу'ло,
То не було б і місця для вогню!
Серденько грішне вказівки почуло -
Його зрубати б просто на корню!

Ось тому й прошу Ієгову Іре*
В Своїм вогні спалити те гнилля!
А  також прошу для народа віру,
Що мудрість всім несе і окриля! -

Тоді б серця заповнював би спокій!
- О Господи, зову Тебе, Шалом**,
Прийди до нас в цей час такий жорстокий,
Постав над містом захист, над селом!


*Ієгова Іре - Бог, який все передбачить.
**Шалом - Бог миру
                12.03.2014
               


© Copyright: Людмила Дзвонок, 2014
Свидетельство о публикации №114031201147
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Дзвонок
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Людмила Дзвонок