***
Сіли сірі відпочити на чужій землі,
Закрутило буйним вітром, снігом замело,
Закурликала журавка – зламане крило.
Залишилася безсила на краю ріки,
Примерзали її крила, ніби дві руки,
Билась грудочкою болю об холодний лід –
Жура - друзі полетіли, загубився слід.
І лише один - єдиний повернувся знов,
У птахів також буває, як людська, любов,
Притулився головою до її крила,
Віддавав своє тепло їй, щоб вона жила.
… Восени у синій вирій летіли ключі,
На чужій землі спочити сіли уночі,
А коли на ранок сонце вийшло з - за полів,
Полетіло з ними пір’я пари журавлів…
Свидетельство о публикации №114031106786