Згорає літо… Липа одцвіла,
Неначе роки навпіл розділила:
І осінь, і зима була,
Весна... Буяла її сила,
Котра вела на амбразуру літ,
Дала наснагу жити і співати...
І танув сніг, в пісок кришився лід...
А як іще по-іншому кохати!?
Та день не відрізняється від дня –
Проснеться знову ранок у обнові...
Сумує в черевику кошеня,
Яке подарувала в День любові....
***
© Copyright: Тамара Грамарчук, 2014
Свидетельство о публикации №114031106731
Свидетельство о публикации №114031106731
Рецензии