***

 У  когось  любов  скороспіла,
Неначе  хмаринка  біла:
З`явилась  на  мить  –  і зникла,
Бо  так  вона  звикла.  Звикла...
Дощами  моя  сльозилася,
В  безодню  неба  просилася,
Неначе  молилася  Богу,
Шукала  назад  дорогу...
А  я  її  не  пустила –
В  любисточку  коси  мила,
Вплітала  червону  стрічку,
Згортала  у  вирій  річку,
Плекала  річкові  лілії,
Ніби  хмаринки  білі...
Любове  моя  сльозлива.
Я  вдячна  тобі...  Щаслива...


Рецензии