Птицы прилетели...

А дважды в реку невозможно - это факт,
Известно - жизнь земная быстротечна,
Но почему бесчинство и теракт кому-то по сердцу,
Взамен молитв сердечных.

Уверена - однажды все поймут,
Увидят, только не было бы поздно,
Что ненависть по сути смертоносна,
И не затянут смертный сей хомут.

Мы - части Целого и мы должны понять:
Единственно бесценное богатство -
Взаимопомощь и взаимобратство,
Не нужно нас на части разделять.

Ах, разогнать бы мысли, разогнать,
Но где же ветер, исцелений ветер,
...Вместо того, чтоб счастье пожинать,
Его вдруг кто-то превращает в пепел!

А на поверхности, поверх судьбы, пятно
Самоуверенной лжеправды меткой, чёткой,
Невыносима в голове чечётка -
Всплывём или опустимся на дно?

Я верю, что Господь поможет нам,
Свершившим всуе эти канители...
А душу резко воскрешает: " Мам!
 Смотри, к нам с юга птицы прилетели!"

--------------------------------

переклад на українську мову автора

Двічі в річку неможливо - звiсний факт ,
Знають всi - життя спливає швидко,
То ж чому безчинство і теракт -
То можливо, Господи, й не гидко?

Впевнена, що зрозуміють всi,
Боже, не було би тільки пізно ,
Що не вартий жодної сльози
Діток наших той хомут залiзний.

Нас, людей, не можна розділять,
Бо Земля для нас - єдине царство,
Хай нас Небеса благословлять
На взаємомир й взаємобратство.

Сум душi менi би розiгнать,
Але ж де той теплий свiжий вітер,
Вартi люди щастя пожинать,
Не нести його в трунi на цвинтар.

На поверхні долі - тiльки сум
Від лжеправди міткої, чіткої,
Біль нестерпна в голові від дум
Що то буде з долею людською.

Вірю , що Господь поможе нам ,
А реалії - то сон страшний і бридня...
Душу різко воскрешає : "Мам !
Подивись - пташки летять із півдня!"