Храня Завет по Марго Метелецкой

Журчит напиток влаги вешней –
Врачует стоны мрачных снов...
Побег весенний нежен, нов
Под солнца жаркой головешкой.

Не утолить мечтаньем лиру –
Душа томится под  ярмом
Глумленья, гнева  пьет вино
И в покаянье просит мира.

За шаг до адова обрыва,
Когда ковчег – без парусов,
Когда на двери сгнил засов –
Из тьмы возжажди сердце вырвать!

Зажги собой на йоту свет,
Храня Немеркнущий Завет.

____________________________________

Почни iз себе... Марго Метелецкая

Струмить питво дощів ласкавих -
Лікує зойки темних снів...
І паростки тремтливих днів
Лоскоче сонечко рудаве...


Тамую знову мрійну ліру -
Душа натомлено зітха
Насподі глуму та гріха,
Леліючи покуту щиру...

За крок від демонської прірви,
Коли Ковчег твій без вітрил,
Коли ні прихистку, ні сил, -
Із мушлі спрагле серце вирви -

Почни із себе - змінюй Світ !
Виконуй Божий Заповіт!

http://www.stihi.ru/2014/03/09/5898

___________________________

Иллюстрация: картина Н.В.Юдина "Покаяние"