Молилась я за свою бідну Україну,
Перед Всевишнім господом отцем ,
А він сказав мені : Не плач моя дитино
Я захищу вас всіх святим вогнем.
Прийдуть в країну вашу супостати,
І шматуватимуть нещасну на шматки.
Введуть колони , схочуть обібрати,
Ті що називатимуть себе брати.
Засунуть руки загребущі в душу,
В самісіньке твоє знедолене нутро.
Відхватять шмат побільше в тебе,
Накинуть Вам намаслене ярмо.
А я, так слуха , Бога мовчки,
Замріялась моя душа!
Чи станеш вільна Україна?
Чи- то приймачка стану я?
Чи то приймачка стану я?
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2014
Свидетельство о публикации №114031101380
Свидетельство о публикации №114031101380
Рецензии