пiсня кобзаря

за що ж мені такоє горе,
за що ж усім такая власть,
й сльоз людских велике море,
і бісов злобна ця напасть!?

це все собі ми самі з вами
наворожили по домах,
коли сектантів допускали
ганьбу терпіли, стид та срам!

коли терпіли ми бандитів,
ховаясь кожний, хто де змог
і приклад подавали дітям,
плюя на усе через поріг

то моя хата була з краю,
ні хто мені був не указ
і що робити я не знаю,
і вам не зможу дать наказ

так що ж тепер нам всім чекати,
коли вже вороги кругом?
чи заховатись знов у хати,
й зокрема, і взагалом?...

P.S.
і сльози на очах моїх,
Земле моя, таке страждає
та хто про це більш мене знає -
вже ділять на "своїх-чужих"

вже на товарах ставлять стяги,
на ринках суржик став чужим
і звичним став над центром дим,
та не звертають на все це уваги

і страх по вулицях моїх
ступає поступово в души,
навіть весна не сяє в лужи
під сапогом панов нових...


Англія-Україна     11.03.2014