***
На порозі твої сліди…
Смокче вирій мене, безодня –
Не пусти мене! Не пусти!
І береза зі мною плаче,
Сльози крапають на траву,
Ти і є, і нема неначе,
Я жива, але не живу…
А, можливо, що так і треба,
Крижаніє у серці зима:
Є у ньому шматочок неба,
Лиш тебе і тепла нема…
Свидетельство о публикации №114031000969