***
Коли дощі кружляють по весні.
Приходиш сідаєш на краєчок ліжка,
Немов маленька сіра мишка.
І погляд твій суворий та сумний,
І дотик рук холодний та німий.
Чому приходиш?Ну для чого?
Щоб розятрити серця подих мого?
А я дивлюсь на тебе споглядаю
Скляненні очі, мов кришталь, лиш помічаю.
Нема в них доброти й тепла,
Невже забрала все вона?
Ти так піддався їй страшенно дуже
Ти знай, що я до тебе не байдужа.
Але ти не приходь, я тебе не чекаю,
Хоча з тугою в серці, я скучаю.
Свидетельство о публикации №114031007900