Тільки хмари у сірому небі.
тут не хибить зупинений час.
Зниклим всім відкривалися двері...
Надавався притулок ураз...
Бережу твій задимлений подих.
Хриплий шепіт і дотик палкий.
Це уява... Згасаючий вогник.
Хворий спогад про тебе блідий.
Пригорни як ніхто і ніколи!
Обійми, як це можеш лиш ти!
Порятуй з полум'яного кола.
Не давай мені,прошу, піти.....
....
над щілиною прірви злетіло...
зісковзнула холодна рука.
там — на дні — те бездиханне тіло.
А у хмарах безсмертна душа....
***
© Copyright: Дарья Ерёменко 2, 2014
Свидетельство о публикации №114031006199
Свидетельство о публикации №114031006199
Рецензии