порох...
Шон Маклех. http://www.stihi.ru/2014/03/08/7682
Поки існують Вавілони і Рими,
поки вони вважають тебе
часткою пилу при дорозі,
що веде за обрій,
будуть тебе топтати і ті, й інші,
обтрусять як непотріб,
змиють у ріці вічності...
І ніхто не згадає про тебе,
про дітей твоїх, про твоїх онуків,
про маленький дім твій
і про пісні, що співаєш...
А от чи захочеш ти
відчувати себе придорожнім порохом?..
Чи може спалахнеш?..
Свидетельство о публикации №114031004662
Спасибо за стихи.
С теплом души,
Ира.
Ирина Журавка Белоусова 11.03.2014 00:21 Заявить о нарушении
Согласна на любой, но только мир...
Пусть длится вечно!)
Обнимаю нежно!
Соловей Заочник 11.03.2014 00:25 Заявить о нарушении