Зерна доброти...

До бабусі я прийшла
І корзиночку знайшла.
В ній лежали золоті
Зерна чудної краси.

Я спитала:  « Що за диво?
В чому, бабця, твоя віра?.
Що за зерна золоті,
Незвичайної краси

Там, в корзиночці лежать
І на сонечку блищать!»
І сказала мені бабця:
«Це краплини мого щастя:

Милосердя. Доброта,
Віра, Ніжність, Співчуття.
Це – Любов до своїх рідних
І до друзів самих близьких.

Разом – зерна  Доброти,
Незвичайної краси.
Їх  дало мені життя,
Щоб я доброю була.

А тепер тобі дарую,
Бережи  цей скарб,  прошу я.
Тільки зерна  Доброти
Допоможуть у житті.

Надія  Біленко


Рецензии