Я не хочу війни та розрухи,
Бомби гуркоту, спалених хат,
Смерті, розпачу і невідомості,
Сліз невинних жінок та малят.
Сірі дні, що стеляться дниною
Пали тяжко на плечі країни,
Опускаються вже її рученьки,
Об'єднаймося же воєдино.
Чи ж ми хочемо кровопролиття,
Взяти в руки свої автомат?
Настраждалася вже Україна
Років 70 тому назад.
Як же можна піти проти брата,
Проти матері, батька, сестри,
Кулю випустити в них з автомата?
Ми ж українські доньки й сини!
Вже багато злягло на майдані,
Хай земля буде пухом героям...
Їхні душі, то пташок зграї
Між небом синім та жовтим полем.
Слава Укра н!
© Copyright: Наталья Гужвинская, 2014
Свидетельство о публикации №114031010248
Свидетельство о публикации №114031010248
Рецензии