...Видишь, ветви волнует вЕтрами
предвесенней природы истома.
Мне волнение это ведомо.
Мне волнение это знакомо.
Вербы только намёками-почками
обещают бессонные зори.
А мечты – кудрявыми дочками –
босы ножки вдоль берега моря...
Обещанья, намёки, волнения –
всплеск предчувствия аромата.
Комом в горле дрожит откровение –
всё невинность твоя виновата...
Виновата, или Предчувствие
© Copyright: Миклош Форма, 2014
Свидетельство о публикации №114030900936
Свидетельство о публикации №114030900936
Рецензии
А под публикацией ссылочки этого стихотворения там же, в фейсбуке, случился диалог с затрагиванием точки зрения патриотизма, но я только стих, который экспромт нескольких минут, доношу до автора и его аудитории:
Ти - мій ранок, ти мій день,
Ти – події й сподівання,
Ти – вірші моїх пісень
Ти і подих мій… останній.
Ти – весни моєй тепло,
Сонцем сповнений світанок,
Ти – «маленьке западло»,
Ти - мій хрестик вишиванок.
Ти і ревноші мої,
І любов, в яку повірив…
Що захочеш, те й бери,
А мені лиши надію ?
Бо без неї мені край…
Нема сили, горе й годі !
Серця з грудей не виймай ?
Якщо трохи мене шкода…
М-Арфа 03.05.2015 16:28 • Заявить о нарушении
Ти - мій ранок, ти мій день,
Ти – події й сподівання,
Ти – вірші моїх пісень
Ти і подих мій… останній.
Ти – весни моєй тепло,
Сонцем сповнений світанок,
Ти – «маленьке западло»,
Ти - мій хрестик вишиванок.
Ти і ревноші мої,
І любов, в яку повірив…
Що захочеш, те й бери,
А мені лиши надію ?
Бо без неї мені край…
Нема сили, горе й годі !
Серця з грудей не виймай ?
Якщо трохи мене шкода…
М-Арфа 03.05.2015 16:28 • Заявить о нарушении