Коли починається вітер північний - вітрила держи,
Несе він не тільки печаль, і пісок, і заточених птиць.
Приходить лускатий дракон із захмарних зубчастих вершин
І хрумає стрілки хвилинні, і падають прочерки лиць.
Коли починається західний вітер, пий яблучний сік.
Души ці червоні і жовті печалі й жалі.
Підніметься піна від сидру, і голос твій чутимуть всі,
Тоді позолочені кубки дістань і розстав на столі.
І жди, коли вітер зі сходу іржанням коней уночі
Обвалиться, й заново кайся, цураючись слів і людей.
Діждешся південного вітру. Тоді не жалій ні за чим:
Над світом воскреслим примружене сонце зійде.
Переклала Тетяна Яковенко з Вінницi
Оригинал - http://www.stihi.ru/2009/12/12/8531
Вiтер
© Copyright: Ян Бруштейн, 2014
Свидетельство о публикации №114030900824
Свидетельство о публикации №114030900824
Рецензии
И оригинал и переклад дуже понравились.
Даже мысли в голове появились. О том что пишу не то, не
о том, вообще неправильно.
Можешь!
Евгений Староверов 09.03.2014 08:37 • Заявить о нарушении
Даже мысли в голове появились. О том что пишу не то, не
о том, вообще неправильно.
Можешь!
Евгений Староверов 09.03.2014 08:37 • Заявить о нарушении
Спасибо, друже!
А пишешь ты о том и так, потому что в стихах отражаемся мы сами, и себя не соит переделывать. Но совершенствовать - надо ;)
Ян Бруштейн 09.03.2014 11:17 Заявить о нарушении
А пишешь ты о том и так, потому что в стихах отражаемся мы сами, и себя не соит переделывать. Но совершенствовать - надо ;)
Ян Бруштейн 09.03.2014 11:17 Заявить о нарушении