МАТИ ЖДЕ...

Поросло бадиллям поле колоскове,

Похилилась хата,впав терновий тин...

Це все вже бувало,до болю знайоме

I тане надiя на любов i мир.

Ворог в рiднiй хатi,як у себе вдома,

Розпинає мрiї i народ глумить.

Мати у вiконця жде,коли ж пiдмога

Звалить цюю нежить,розтрощить,як збрiд.

Загнобили неньку,продали в Європу,

Син забув про матiр,позабув свiй рiд...

Знедужала мати,ще помре нiвроку...

Не бувати цьому,нiзащо вовiк!


Рецензии