Шевченко, тобi двiстi рокiв
Вони промайнули мов сон,
Так само
Реве твій широкий,
Ті самі поля і лани,
Та ми не невільники попри…..
Господарі власній землі,
Є труднощі,
Так, є проблеми,
Та вишні,
Як вперше цвітуть,
Співають пісні,
Недаремно,
Хрущі над садками гудуть,
В роки ці траплялося різне,
Щось грізне,
І звісно святе,
Допоки звучить
Наша пісня,
Господь нас завжди береже,
Допоки звучить твоє слово,
Великий пророк,
Дух - Тарас,
А доля нехай собі знову,
Вже нас шматувала не раз,
Та нас рятувала
Та мова,
Якою озвався Тарас!
9.03.2014
Свидетельство о публикации №114030906170